Белз    Bełz    Belz    בעלז

Комплекс сакральних споруд урочища Замочок

Чудотворний образ

В люстрації від 1765 р. записано:”Від міста за кількасот кроків за рікою Белзці (Солокія) є окоп замку між валами, облитий водою і неприступний через болота, славний і вшанований уміщенням образу Пресвятої Діви Марії, що тепер славиться ласками в Ченстохові. Тепер на пам'ятку на тім окопі стоїть Костелик під покровом Пресвятої Діви Марії". За твердженнями мистецтвознавців, Белзька ікона вважається однією з найдавніших марійських ікон в релігійній християнській іконографії. На початку XX ст. Бухарєв в книзі „Житие святых„ вказує, що „за преданієм” Белзьку ікону написав святий євангелист Лука. Ця легенда про створення Белзької ікони євангелистом Лукою, повторюється і в “Encyklopedii kоscielnej”. Якось Лука був присутній на зборах апостольських євангелістів в Єрусалимі. Після зборів, за легендою, йому явилася Пресвята Діва Марія. Він вирішив намалювати її. Образ намальовано на кипарисовій дошці способом інкауст : восковими фарбами на крейдяній канві. Така фарба не приймає інших фарб, але не боїться води, олійних розчинів.

Цариця Олена, яка відкупила Образ, вивезла його до Константинополя, бо римляни переслідували перших християн. Образ зцілював людей і ходив по церквах Константинополя, а наостанку був залишений у церкві Св. Софії до 986 р. Отже, 656 років (від 330-986 р.) образ був у Константинополі. Коли київський князь Володимир Великий одружувався з візантійською царівною Анною, два брати її, Василь і Константин Порфірородні, подарували їй ікону Пресвятої Богородиці, яку тут називали Одигітрія. Одружившись, Володимир та Анна виїхали в Київ, взявши із собою ікону. ЇЇ поставили в Десятинній церкві і вона рахувалася приватною власністю руських князів. За Ярослава Мудрого було добудоване нове приміщення і в 1039 р. образ перенесли в новозбудовану Десятинну церкву. Там вона пробула 254 роки.

За леґендою, цей Образ - єдиний з тодішньої дерев'яної церкви, що вціліла від пожежі під час нападу монгольської орди 1240 року. Спочатку Образ був на престолі у деревяній церкві св. Духа, пізніше було збудовано дерев’яний костел (ХІVст.) Пресвятої Діви Марії і Образ було перенесено туди.

У 1382 р. намісник польського короля в Галичині князь Владислав Опольський вивозить Чудотворний Образ з Белза до польського міста Ченстохова, щоб „спасти” його від можливих повторних татарських набігів. Чому Владислав Опольський не зоставив Чудотворний образ у своєму замку Ополє, а помістив в Ясногурськім монастирі біля Ченстохови, розповідає одна із легенд: „Збройний почот вирушив у далеку дорогу. Під Ясною горою запряжені коні не могли рушити воза з місця. Увісні Опольському було сказано, що Образ повинен бути залишений на Ясній Горі під Ченстоховом. Так і було зроблено.” Ікона була передана на збереження монахам ордену Паулінів. ЇЇ помістили в монастирський костел на Ясній Горі. Відтоді Ікона почала називатись „Ченстоховською”. Вона стала національною святинею поляків, залишаючись національною святинею українців.

У 1430 р. реставраторами з Німеччини Ікона була реставрована олійними фарбами (на той час спосіб інкауст був призабутий), кипарисова дошка була замінена на липову ще в Белзі після монголо-татарської навали на місто.

Костел на Замочку

Дерев’яний костел на початку XIX ст. розібрала австрійська влада, а всередині XIX ст. на його місці постала дерев'яна каплиця Св. Вероніки, яку 1911 року замінили на муровану. Нинішній костел у стилі історизуючого модерну постав 1926 року як гарнізонний. Зведений він за проектом львівського архітектора Калікста Крижановського. Романські та ґотичні ремінісценції у пластично-композиційному вирішенні споруди створюють враження давнього замку. Інтер'єр (до 1991) вкривали розписи, зокрема з зображенням сцен перенесення ікони Пресвятої Богородиці з Белза до Ченстохови.

Марійська вежа

До 550 – річчя вивезення образу на Замочку була побудована Марійська вежа у 1932 р., де зображено герб Белза і Белзької землі.

Каплиця Святого Валентина

У 1935-1938 роках костельний комплекс розбудував також львівський архітектор Вітольд Равський. У модерновому стилі була збудована каплиця Св. Валентина та цегляна огорожа з брамою і маленькими вежами, що нагадують оборонні мури.

2005 р. тут встановлено лазерну копію Белзько – Ченстоховської Матері Божої. Громада польського міста Долгобичува відгукнулася на пропозицію белзької громади про повернення Образу до Белза, звідки він був узятий. Для створення копії Образу було віднайдено художника, наділеного правом виготовляти такі образи. Ним став долгобичівський художник Кшиштоф Кондратюк.

За допомогою лазера з Образу у Ченстохові була знята копія малих розмірів і відтворена на образ, рівний первинному, вивезеному з Белза. Робота тривала рік, витрати взяла на себе громада Долгобичува. 11 грудня 2005 року образ урочисто припровадили до Белза. Він був посвячений українськими єпископами і встановлений на місце постійного перебування – у відреставровану каплицю Св.Валентина на Белзькому Замочку.