Белз    Bełz    Belz    בעלז

Комплекс монастиря отців Домініканів

Домінікани є найстарішим католицьким чернечим орденом в Польщі. До Белза домініканів вперше запросив князь Земовіт IV 1401 року. Тоді ж тут вони звели дерев'яний костел Св. Миколая. Нагромадивши відповідні кошти, в середині XVI ст. вони споруджують новий мурований монастирський костел. Постав він на величезній міській ділянці, що простягалася від вулиці, яка виходила з південно-західного рогу Ринку до давніх міських оборонних валів вздовж Солокії. Це була монументальна тринавова базиліка з трансептом та витягнутим півциркульним вівтарем. Нава костелу сягала аж до вулиці. Його могутні стіни укріплювали потужні контрфорси. У XVII ст. були зведені муровані келії монастиря, дзвіниця та оборонний мур. Але вже у кінці XVIII ст. монастир ліквідувала австрійська влада, а костел перетворила на міський парохіяльний. В помонастирських приміщеннях розташувалися різні урядові установи, зокрема школа і тюрма Неодноразові перебудови костелу вже на кінець XIX ст. стерли всі стильові сліди і тільки великий ренесансовий вівтар ще підкреслював його давність. Костел був чинний впродовж 400 років, аж поки не зруйнували його радянські війська при взятті Белза 1944 року. Сьгодні його руїни свідчать про велич та заможність белзьких домінікан.

Від величного монастирського комплексу вціліли лише окремі фраґменти. При південно-західному розі центральної площі здіймається двоярусна барокова споруда, яка фіксує північно-східний кут монастирської території. Це - монастирська дзвіниця. На захід від дзвіниці стоїть північний келійний корпус з годинниковою чотириярусною вежею - найвищою домінантою міста. У стильовому вирішенні вежа - характерна барокова споруда, яка увінчана модерновим ажуровим ліхтарем. Годинник встановлений при адаптації келій на Ратушу у 1920-х роках і сьогодні вибиває час.

Під час архітектурно-археологічних досліджень 2004 року несподівано під товщею тиньку на стінах вежі виявлено барокові розписи. Чудом вцілілі фраґменти зображують окремі моменти з життя домінікан XVII-XVIII ст. Сюжети оздоблені пишною бароковою орнаментикою. Віднайдені розписи поповнили скарбницю белзьких культурних пам'яток і стали їх окрасою.

Позаяк монастир стояв при міських укріпленнях, то мусив мати власну систему оборони. Про це свідчать збережені прясла цегляних оборонних мурів з бійницями. Це лише фраґменти великого чотирикутника фортифікацій Домініканського монастиря.